Про катакомби
Однією з найбільш відомих чудасій Південної Пальміри є катакомби. Але мало хто знає, що ці самі катакомби простягаються не тільки під самим містом, а й на багато кілометрів навколо. Певний інтерес для туристів представляють шахти під селом Нерубайське. Сам населений пункт з’явився ще за часів запорізького козацтва і назву свою отримав завдяки договору з турками про ненапад (про ненапад – не рубай). Саме козаки, які склали зброю, були першими поселенцями хутора, який надалі розрісся і став селом. Видобуток каменю в околицях села почався ще в кінці 18 століття, а протяжність системи катакомб під ним зараз налічує більше 300 км.
В різні часи катакомби цього району використовувалися для різних цілей і потреб. Наприклад, після Жовтневої революції 1917 року ці вироблення були залучені до боротьби двох протилежних світів: світу соціалізму та світу капіталізму. В кінці 1918 року правителі країн Антанти обрали Одесу в якості одного з плацдармів для наступу в глиб країни. Одним з найвідоміших комуністичних видань того часу вважалася газета “Комуніст”. Спочатку її друкували в приватних друкарнях, але це було занадто витратно, адже газета вважалася нелегальною і за її видання та поширення загрожував розстріл. Найбільш яскраво цей період відображений у фільмі “Небезпечні гастролі” Федора Сильченко. Більшовики робили безліч спроб організації власної підпільної друкарні. З відкриттям першої допомагала мати одного з розповсюджувачів листівок – Михайла Іванченка. Жінка жила в землянці на околиці міста. Там намагалися обладнати підвал і розмістити в ньому друкарський верстат. Але здійсненню задуму перешкодили підгрунтові води, що затопили приміщення. Відомо ще безліч спроб організації подібних місць друку, але успіхом увінчалася лише одна з них. Це була друкарня під землею. Катакомби під селом Нерубайське були вибрані не випадково. У разі провалу друкарі могли б оборонятися і дорого продати свої життя. У Шахту вели два входи – один з боку зарослого очеретом яру, а інший – з підвалу одного з місцевих жителів. Коли всі підготовчі роботи завершилися, друкарські верстати переправили через білогвардійську заставу по частинах, під виглядом запчастин для локомобіля. Місцезнаходження друкарні знаходилося більше ніж за 800 метрів від входу, і організаторам довелося пробиратися по тісних тунелях із запчастинами на плечах. Зміни на об’єкті тривали від 24 до 36 годин, в залежності від посади та обстановці на поверхні.
Не останню роль Нерубайські катакомби зіграли під час Другої світової війни. В лабіринтах заплутаних ходів і галерей базувалася частина партизанського загону Молдцова-Бадаєва. У той час, як 4-та румунська армія за підтримки німецьких частин атакувала місто, в катакомбах йшло формування партизанських баз. Загін Молодцова розмістився на глибині 25-30 метрів під Нерубайським. Тут були обладнані приміщення для штабу, склади продовольства (приблизно на півроку), арсенал: 7 кулеметів, 60 гвинтівок, 200 гранат, до тонни толу, радіозасоби для зв’язку з Москвою. Коли 16 жовтня війська противника увійшли в місто, бадаевці почали розвідувальні та диверсійні дії. Загін ділився на підземну і наземну частини, в катакомбах знаходився командний пункт Молодцова. Зв’язок між групами підпільників здійснювала так звана “молодіжна десятка” наземного загону, що складається з 16-17-річних підлітків на чолі з Яковом Гордієнко. Партизани вели активну розвідувально-диверсійну роботу і навіть змогли підірвати залізницю, в результаті чого сталася аварія двох військових ешелонів. Знищити підземні загони у румунів не було ніякої можливості, адже катакомби величезні і мають безліч виходів. Але в січні 1942 року румунської контррозвідці вдалося перевербувати командира наземної групи Петра Бойченко. В результаті – 9 лютого, на конспіративній квартирі, що належить йому, були заарештовані Володимир Молодцов, Тамара Міжигурська, Яків Гордієнко і ще двоє підпільників. Один із заарештованих зміг передати послання рідним – на краях носової хустки кров’ю було написано: “Наших Бойко пре ..”. Таким чином, бадаевці, які залишилися на волі, дізналися ім’я провокатора. Молодцова розстріляли за вироком румунського суду 3 липня 1942 року. До 1944 року в живих залишилося всього 12 учасників легендарного загону.
Вивчати і картографувати Нерубайські катакомби почали в 1998 році. Під час створення карт тут було виявлено безліч цікавих місць і речей. Часто знайдені предмети або цікаві випадки дають назву районам каменоломень. Один з районів шахти названий “Любкин хід”. Це місце має свою сумну історію. У 50-х роках минулого століття дівчина на ім’я Любов спустилася в катакомби і ледь не потрапила під обвал. Осипани камені перегородили їй дорогу до єдиного знайомого виходу. Намагаючись знайти обхідний шлях, Люба остаточно заблукала і так і не змогла вибратися з лабіринту. Її останки пролежали в катакомбах 10 довгих років, перш ніж були виявлені і перепоховані. У зв’язку з цією трагічною історією і з’явилася назва району.
Стіни нескінченних коридорів прикрашає безліч написів, позначок, малюнків і цифр. Все це відноситься до різних часів, старовинні шахтарські малюнки і підрахунки є сусідами з сучасними мітками і зображеннями. Багато малюнків ілюструють підземні міські легенди та історії. Наприклад, зустрічаються зображення “катакомбників” – таємничих мешканців шахти. Можна побачити фігури білої леді і зеленої дівчинки. Обидві вони – персонажі місцевого катакомбного фольклору. Часто зображують кораблі, скарби, карикатури і дружні шаржі. Все це – невід’ємна частина катакомб.
Про це та про багато іншого можна дізнатися, відвідавши лабіринт разом з екскурсоводами, які з радістю проведуть вас найцікавішими маршрутами і повідають безліч історій. Адже набагато цікавіше взяти в руки ліхтар і зануритися в цей таємний підземний світ особисто, насолодитися прогулянкою звивистими ходами, затишком свічок і загадково дзвінкою тишею…
Музей Партизанської Слави
Музей партизанської слави в селі Нерубайське — це унікальний меморіальний комплекс, який дає можливість буквально доторкнутися до героїчного минулого Одещини. Це один із небагатьох у світі підземних музеїв, розташований на глибині близько 12–14 метрів у розгалужених лабіринтах одеських катакомб.
Музей було відкрито у 1969 році на місці, де під час Другої світової війни базувався один із найвідоміших партизанських загонів — загін під командуванням Володимира Молодцова-Бадаєва. Катакомби, що утворилися внаслідок видобутку ракушняка, стали надійним сховищем для сотень людей, які вели боротьбу проти окупантів у надскладних умовах абсолютної темряви та вологості.
Музейний комплекс складається з двох частин: надземної та підземної.
Надземна експозиція містить архівні документи, фотографії, зразки зброї та особисті речі бійців. Тут можна дізнатися про історію формування партизанського руху в регіоні та стратегічне значення катакомб.
Підземна частина — це серце музею. У ній відтворено автентичний побут партизанського табору. Відвідувачі можуть побачити:
Штаб та вузол зв’язку, де приймалися доленосні рішення.
Житлові приміщення та госпіталь, де в кам’яних стінах лікували поранених.
Школу та “Ленінську кімнату”, що свідчать про спроби підтримувати нормальне життя навіть під землею.
Майстерні та склади зброї, де готували диверсійні операції.
Особливу атмосферу створюють малюнки на стінах, зроблені партизанами за допомогою вугілля, та оригінальні предмети побуту того часу.
Екскурсія у “Дикі” катакомби під селом Нерубайським
Підземний світ Одеси великий та різноманітний. Ми пропонуємо екстремальні екскурсії в «дикі» катакомби (катакомби “як є”). Ви побачите, як насправді добували знаменитий одеський ракушняк, зможете доторкнутися до підземної історії міста і ненадовго залишитися наодинці з тишею … А катакомби, устами наших екскурсоводів, нашепчуть вам невигадливі міські історії про контрабандистів й про чесних громадян, руками яких було створене це знамените на весь світ місто….
Маршрути мають кілька рівнів складності, тому буде цікаво як досвідченим «подземникам», так і людинам, які уперше вирішили ознайомитися зі світом підземної Одеси. Вам буде надана можливість, під наглядом досвідчених фахівців, спробувати себе в підземному орієнтуванні (за мапами катакомб та помітинам на стінах). Всі екскурсоводи пройшли спеціальну підготовку й мають багатий досвід в проведенні даних заходів.
Важливо!
Проведення екскурсій у катакомбах категорично заборонено для осіб, що страждають на клаустрофобію та ніктофобію (страх темряви). Також, вхід та сходини до катакомб не пристосовані для осіб з обмеженими можливостями. Катакомби категорично заборонено відвідувати у нетверезому стані! Вікові обмеження: діти від 7 (дітям до 7 років відвідування катакомб заборонено) до 15 років відвідують екскурсію у супроводі батьків (одного з батьків), або у разі групового відвідування, уповноважених дорослих осіб з розрахунку 1 дорослий на 5-7 дітей (залежить від віку дітей).
Нагадування: з собою на екскурсію необхідно взяти теплі речі (у літній період) – всередині каменоломень постійна температура 14 град., та зручне для походів взуття. Підчас екскурсії надаються одноразові бахили та шапочки під каску, каски, індивідуальні лихтарики
Нажаль, під час дії воєнного стану, екскурсії у “Дикі” катакомби під селом Нерубайським
не проводимо
Місце збору:
площа Старосінна, 1А, у приміщенні автостанції “Старосінна”